Згідно зі звітом Європейської комісії, опублікованому в жовтні 2023 року, 46% громадян ЄС відчували емоційні або психосоціальні проблеми протягом останніх 12 місяців.

Ментальне здоров'я є невіддільною частиною загального добробуту людини, а його стан безпосередньо впливає на різні аспекти життя, зокрема професійну діяльність, мотивацію та показники роботи. Аналітики підрахували, що світова економіка через психологічні проблеми працівників втрачає щороку понад 200 мільйонів робочих днів, а це 16,8 мільярда доларів в перерахунку на продуктивність. 

 

Як зберегти ментальне здоров’я на робочому місці. Гайд для працівників, HR фахівців та роботодавців

Емоційна рівновага підтримує здатність до креативного мислення та ефективного розв’язання завдань, тобто допомагає краще реалізовувати свій творчий потенціал. Дозволяє зосередитися на важливих аспектах, уникнути розсіювання та підвищити загальні показники роботи. Також ментальне здоров'я має важливе значення для взаємостосунків на робочому місці, бо позитивний настрій в колективі сприяє загальній ефективності та мінімізує конфлікти. 

Майже 60% співробітників ніколи не обговорювали свої психічні проблеми ні з колегами, ні з керівниками. Головна причина полягає в тому, що ментальне здоров’я досі залишається табуйованою темою в деяких суспільствах. Українські компанії часто недооцінюють серйозність ситуації, в той час, як західний бізнес б’є на спалах та впроваджує заходи на підтримку співробітників з подібними проблемами.

Цей гайд допоможе топменеджерам та HR фахівцям розробити стратегію для збереження ментального здоров’я співробітників й створити сприятливу атмосферу турботи та безпеки в робочих колективах.

Що таке ментальне здоров’я та чому про нього не заведено говорити

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): «Здоров'я — це стан повного фізичного, психічного та соціального добробуту, а не лише відсутність хвороб». Оскільки психічне (ментальне) здоров'я є важливою складовою загального здоров'я, то бути здоровим означає почуватися добре не лише фізично, але й психічно.

Ментальне здоров’я характеризує стан людини, коли вона енергійна, діяльна, в змозі долати життєві перешкоди, продуктивно працювати, інтегруватися та бути повноцінним членом суспільства. 

Критерії психічного здоров’я, запропоновані ВООЗ:

  1. Відчуття сталості та ідентичності свого фізичного та психічного «Я».

  2. Ідентичність досвіду в одних і тих самих ситуаціях.

  3. Критична оцінка себе, власної психічної активності та її наслідків.

  4. Відповідність психічних реакцій факторам впливу навколишнього середовища, соціальних обставин та ситуацій.

  5. Самоконтроль поведінки відповідно до соціальних норм, правил, законів.

  6. Здатність змінити поведінку залежно від зміни життєвих ситуацій та обставин.

  7. Можливість планувати та реалізувати власне життя.

Є загальні ознаки, які можуть підказати, що з психічним здоров’ям не все гаразд. Якщо людина почувається засмученою, пригніченою, знервованою, демотивованою протягом декількох тижнів, не може спокійно керувати автомобілем, легко дратується або погано спить — все це перші дзвіночки проблем. Не варто їх ігнорувати, потрібно обговорити ситуацію з рідними або близькими, та/або отримати професійну допомогу. Важливо пам’ятати: психічні захворювання можуть спіткати будь-кого і вони не є приводом для почуття сорому чи провини.

Ментальне здоров’я — це змінний стан, який залежить від багатьох факторів. Ось лише деякі з них:

  • Середовище: місце проживання, екологія, гуманітарна ситуація, епідеміологічні загрози, житлові умови й комфорт.

  • Соціально-економічні чинники: постпандемія, війна в Україні, зміна клімату, інфляція, власний фінансовий стан, наявність роботи, умови праці, взаємини з колегами, безпека на робочому місці.

  • Особиста історія та досвід стосунків: щасливі та нещасливі події, дитячі травми, фізичне насильство, булінг, травматичні стосунки.

  • Біологічні та генетичні фактори: хронічні захворювання, гормональний фон, спадковість, якість сну, харчова поведінка, фізична активність, вживання психоактивних речовин.

Одним з важливих чинників, що впливає на різке зростання рівня психологічної напруги в суспільстві, є стрімкий розвиток технології та збільшення обсягів медіаспоживання. Розбіжність між віртуальним та реальним світом сильно ускладнює наше сприйняття та додає роботи мозку, тому щоденно він потребує все більше і більше енергії.

Ще один фактор — сезонність. Вчені та лікарі вже давно помітили, що сплески психологічних захворювань частіше фіксують восени та взимку. Ось як це можна пояснити.

Через нестачу світла і тепла в темні пори року може виникнути так звана сезонна депресія. В цьому головну роль відіграє гормон мелатонін, якого взимку наш організм виробляє більше, ніж влітку. Мелатонін утворюється з «гормону щастя» серотоніну, тоді як для вироблення серотоніну нам потрібен вітамін D, який продукується під впливом сонця. Оскільки його майже немає, ми стаємо втомленими, млявими та меланхолійними, переживаючи зимову нудьгу. Але і на це є причина: наші предки вміли економити енергію, коли було темно і холодно, а їжі було мало. У людей з зимовою депресією всі ці прояви значно посилюються. У боротьбі з цією проблемою допоможуть фізичні вправи на свіжому повітрі, достатня кількість сну та світлотерапія.

Проте головне занепокоєння в питаннях ментального здоров’я полягає не лише в факторах, які спричиняють його погіршення, а в тому, що про цю проблему не заведено говорити. Тому люди неохоче звертаються за допомогою та не наважуються зізнатися, що мають ознаки психологічних захворювань. Серед причин — хибні уявлення, які вкорінилися в суспільстві та свідомості людей. Наприклад:

  • Психічні проблеми – це прояв слабкості.

  • Щоб подолати психічні проблеми, потрібно лише змінити мислення.

  • Проблеми з психічним здоров'ям можуть торкнутися лише певних типів людей. 

Насправді психічні захворювання можуть вразити будь-кого, незалежно від віку, статі, раси чи соціально-економічного статусу. І вони не обов’язково зчитуються з обличчя чи поведінки людини. Багато з тих, хто виглядає так, ніби переживає емоційний стрес, є здоровим. І навпаки, часто ті, хто має посмішку на обличчі, страждають від проблем з психічним здоров'ям.

Ментальне здоров’я це не лише про психіку

Психічні проблеми впливають майже на всі аспекти життя, і дані Національного альянсу психічного здоров’я (NAMI, США) показують, наскільки глибоким може бути цей вплив. Згідно з даними організації, люди з депресією мають на 40% вищий ризик розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань, а рівень безробіття серед дорослих США з психічними захворюваннями вищий у порівнянні з тими, хто не має таких проблем: 5,8% проти 3,6%. За даними NAMI, старшокласники зі значними симптомами депресії вдвічі частіше кидають школу, а депресія та тривожні розлади обходяться світовій економіці в 1 трильйон доларів США щорічно. 

Усе це підкреслює важливість догляду за психічним здоров’ям, і демонструє потенційний вплив ментальних проблем на людей та економіку.

Як вберегти ментальне здоров’я на робочому місці

«Психологічна безпека на робочому місці — це віра в те, що ніхто не буде покараний або принижений за висловлювання ідей, запитань, занепокоєнь або помилок, а команда є безпечною щодо ризику міжособистісних конфліктів»

 Емі Едмондсон – професорка Гарвардської школи бізнесу та авторка бестселерів з психології на робочому місці

Людина, яка не має проблем з ментальним здоров’ям, почувається добре розумово та емоційно, а при виконанні робочих завдань універсальна, гнучка та витривала. Легко долає труднощі, здатна зробити значний внесок у свою команду, розвивається в особистому та професійному житті. Проте робота, точніше деякі фактори на робочому місці, можуть похитнути цю емоційну рівновагу та впливати на усі аспекти життя.

Ці ризики для психічного здоров'я, які називають психосоціальними, виникають в процесі організації роботи, внаслідок соціальних факторів та аспектів робочого середовища і можуть завдати психологічної, соціальної чи фізичної шкоди людині. 

Також на робочому місці можуть посилюватися глобальні суспільні проблеми, що базуються на дискримінації за расою, статтю, гендерною ідентичністю, сексуальною орієнтацією, інвалідністю, соціальним походженням, статусом мігранта, релігією або віком.