Страх властивий будь-якій людині, це природна реакція психіки на загрозливу ситуацію. Побоювання допомагає виживати, бути зібраним та обережним. Але фобія – це неконтрольований, ірраціональний, хронічний страх, що не піддається логічному поясненню. Зазвичай, обставини, в яких виникає цей страх, не несуть загрози життю, але сильна тривога здатна повністю поглинути людину настільки, що вона починає уникати ситуацій, які потенційно можуть спровокувати її виникнення.
Фобія виникає внаслідок власного негативного досвіду, коли людина стикається з об’єктом страху, формується під впливом інших тривожних розладів і навіть може передаватися генетично. Супроводжується запамороченням, прискореним серцебиттям, тремтінням, нудотою, відчуттям нестачі повітря. Якщо ж людина фізично не може уникнути ситуації чи об’єкту страху, це може спровокувати сильний напад паніки. Фобії заважають нормально функціонувати у повсякденному житті, займатися побутовими справами, концентруватися на роботі, й навіть здатні призвести до соціальної ізоляції.
Більшість фобій і страхів не сприймаються людьми як серйозні психологічні відхилення, тому до спеціалістів з ними не звертаються. Розгляньмо найпоширеніші фобії, а також способи, як їм протидіяти власними силами.
5 фобій, які легко сплутати зі звичайним страхом:
1. Акрофобія
Страх висоти доволі поширений серед сучасних людей, але саме на акрофобію страждають приблизно 6% усіх мешканців планети. Звичайні люди природно відчувають дискомфорт, якщо знаходяться на краю прірви чи високому мості. Але акрофоби бояться навіть найменшої висоти.
Симптоми акрофобії:
-
виражене запаморочення;
-
нудота;
-
тремтіння кінцівок;
-
посилене потовиділення;
-
тахікардія.
Боятися висоти – це нормально, але той, хто страждає на акрофобію, відмовляється користуватися ліфтом, ескалатором, балконами, та побоюючись впасти, хапається за навколишні предмети, потребує підтримки людей навколо. Ситуація може дійти до ступору, або навпаки – істерики чи втрати свідомості.
Акрофобія призводить до низки обмежень у житті, наприклад, такі люди відмовляються літати літаком і не можуть працювати у сферах, пов’язаних з висотними роботами. Виникнення акрофобії провокується дитячими травмами, пов’язаними з висотою, проблемами з вестибулярним апаратом, а також розвиненою уявою, коли людина уявляє собі катастрофічні сценарії майбутнього.
2. Кінофобія
Це страх собак, який пов’язують одночасно зі страхом укусів і зараження сказом. Виникає під впливом негативного досвіду спілкування з агресивною твариною, але й може передаватися дитині від батьків. Можливо, дитина, або її батьки стали свідками атаки собаки на інших людей або тварин. Іноді кінофобія, як і багато інших тривожно-фобічних розладів, розвивається без об’єктивних на те причин, і людина може панічно боятися навіть цуценят або зображення собак.
Фізичні симптоми проявляються під час зустрічі з об’єктом страху:
-
тремтіння;
-
сухість у роті;
-
напруженість м’язів (людина панічно хапається за супутника);
-
здавленість у грудях, біль у серці;
-
позиви до сечовипускання.
Людина з кінофобією може уникати певних маршрутів, побоюючись зустріти там безпритульну собаку, а у тяжких випадках – зовсім відмовляється виходити з дому та страждає на панічні атаки. Це може погіршити соціальне життя, особливо у молоді, яка, до речі, більше схильна до кінофобії, ніж літні люди.
3. Мізофобія
Це нав’язливий стан, при якому людина панічно боїться бруду, уникає потенційно брудних поверхонь і предметів, побоюючись підхопити хворобу, викликану мікробами, інфекціями, бактеріями, вірусами. Не в останню чергу зростання випадків цієї та інших фобій у психології пояснюють тим, що люди більше не сприймають оточуючий світ як безпечне місце, яке вони здатні контролювати.
Причини мізофобії, зокрема:
-
тривожні розлади, іпохондрія, депресія у когось з батьків;
-
травматичні події, важка хвороба близької людини;
-
сцени з фільмів, телешоу, історії з інтернету;
-
власний досвід важкої хвороби.
Фобію не варто плутати зі звичайною охайністю, адже мізофоб майже ніколи не відчуває, що для нього достатньо чисто, не почувається комфортно, скільки б не прибирав і не дезінфікував поверхні. Така людина постійно відчуває, що в неї брудні руки, часто користується антисептиком і милом, а під час приступу фобії відчуває фізичні ознаки сильного страху: тремор, задуху, нудоту, і навіть фантомні симптоми реального інфекційного захворювання.
Як і у випадках з іншими ірраціональними страхами, наслідки фобій – це значне погіршення якості життя, звуження кола спілкування. Людина відмовляється від зустрічей, вечірок та інших ситуацій, де теоретично може заразитися мікробами. Мізофоб бачить потенційну загрозу в кожній дверній ручці, громадському туалеті, транспорті, відмовляється потискати руки й обійматися, навіть з близькими, відвідувати кафе і ресторани, а також воліє мати власні речі побуту, персональну їжу тощо.
4. Трипанофобія
Це страх перед голками й уколами. Звісно, важко знайти людину, яка б обожнювала ці медичні процедури. Але трипанофобія – це сильний страх і огида, результатом якого може стати те, що людина відмовляється від вакцинації та взагалі уникає будь-яких медичних процедур і лікування.
Які бувають фобії, пов’язані зі страхом уколів? У більшості випадків людина боїться вигляду голки й коли вона торкається шкіри. Трохи менше випадків, пов’язані з асоціаціями, які голка викликає: страх знерухомлення (виник, коли дитину насильно тримали, щоб зробити укол) або смерті (коли родич дитини хворів, йому зробили укол, а через деякий час він помер). Ці причинно-наслідкові зв’язки нелогічні, але й фобія – це ірраціональний страх. У дорослому віці, окрім голки, людину лякає все, що з нею потенційно пов’язано: кров, біль, гематоми після процедури, страх зараження, потрапляння повітря у вену.
Типові симптоми трипанофобії:
-
запаморочення;
-
підвищений або низький тиск;
-
знепритомнення;
-
панічна атака;
-
відчуття насильства.
Плюс тривожність і безсоння, що може супроводжувати людину протягом кількох днів чи навіть тижнів перед медичною процедурою. Ця фобія може негативно сказатися на здоров’ї людини, яка пропускатиме візити до лікаря і відмовлятиметься від аналізів, планових обстежень.
5. Аерофобія
Страх перед польотами очолює рейтинг фобій, притаманних сучасним людям. Він торкається не лише тих, хто летить вперше. За статистикою, зберігати повний спокій у літаку вдається лише 15% пасажирів.
Причиною виникнення цього страху є переважно жива уява людини, адже насправді авіакатастрофи стаються вкрай рідко, але при цьому привертають багато уваги. Кадри наслідків занадто жахливі, щоб не виринати в нашій уяві щоразу, коли ми плануємо переліт. Це невірна оцінка ризиків. Деякі люди бояться тому, що жодного разу не літали, інші – бо мали негативний досвід, пов’язаний з перельотами. При цьому ми не бачимо репортажів про те, що кожні п’ять секунд в аеропортах успішно приземляється літак з живими й здоровими пасажирами.
Якщо у вас є клаустрофобія або загальна тривожність, страх втрати контролю, страх висоти, то скоріше за все має місце й аерофобія. Цей тривожно-фобічний розлад становить проблему для тих, хто мусить багато літати по роботі або любить подорожувати. Симптоми аерофобії – тремтіння, нудота, прискорений пульс та серцебиття, холодні долоні, загальна тривожність – з’являються перед самим польотом, під час нього, або за кілька днів чи тижнів до запланованої подорожі.
Поради, як протидіяти фобіям:
Розуміння фобії
Це перший крок до її подолання. Що важливо усвідомити? Фобія – це розлад психічного здоров’я, коли людина уникає певних тригерних об’єктів, що викликають страх і тривогу, і цей стан продовжується більше півроку. Спробуйте самостійно знайти причину, чому виникає страх, згадати якусь травматичну подію з дитинства. Страх, що знаходить своє обличчя, коли ми даємо йому назву, проводимо паралелі, стає менш ірраціональним і слабшає.
Пошук підтримки
Приєднайтеся до спільноти людей зі схожими проблемами. Тут ви отримаєте підтримку та перевірені рецепти боротьби зі страхами. Перебування у такій групі допоможе позбавитися відчуття ізоляції. Не соромтеся шукати допомоги у близьких, які не висміюватимуть ваш страх, а зможуть зрозуміти. Але зауважте, що партнер чи друг не має створювати для вас «стерильні» умови, аби убезпечити вас від найменшої тривоги, а навпаки – підштовхувати до боротьби з фобією.
Поступове звикання
Подивитися страху в обличчя – найефективніший спосіб як перестати боятися. Якщо ви постійно уникаєте джерела страху, то позбавляєте себе шансу подолати фобію. Насправді варто потроху звикати до об’єкту тривоги, навмисно зустрічатися з ним, щоб він не застав вас зненацька. Так ви навчитеся контролювати власні емоції.
Коли наступного разу у вас виникнуть катастрофічні негативні думки, спробуйте поставити їх під сумнів, нагадайте собі, що вони перебільшені, часто нереалістичні, що вони лише підживлюють вашу фобію. Подивіться на ситуацію збоку: як би ви заспокоїли вашого друга, який, наприклад, боїться користуватися ліфтом? Що знаєте багато людей, які жодного разу не застрягали у ліфті. Що тут є кнопка виклику диспетчера. Ще ніхто не помер у ліфті від нестачі повітря, адже тут є вентиляція. Раціоналізуйте свої негативні думки.
Психотерапія
Варто звернутися до психотерапевта, якщо ви відчуваєте виражений дискомфорт, пов’язаний зі страхом, якщо він заважає вам жити, працювати, навчатися чи комунікувати з людьми. Спеціаліст пришвидшить процес боротьби з фобією, зробить його комфортним та ефективним, адже він добре розбирається у причинах, чому виникає ірраціональний страх, а також розробляє комплекс вправ, що допомагають боротися з нападами та фобії та попереджати їх.
Частіше за все спеціаліст використовує метод зустрічі з тригером у комфортній обстановці, що послаблює страх, поки він не зникне зовсім. Такі техніки допомагають людині перевірити на практиці, чи дійсно її припущення, що відбувається під час зустрічі з об’єктом страху, вірні. Іноді є потреба у препаратах, що послаблюють симптоми депресії та ОКР.
Використання технік релаксації
Методи релаксації, наприклад, медитація та усвідомлене дихання допомагають перемикати увагу людини на інші емоції, переживання, дії. Це дуже ефективний спосіб боротьби з тривогою, опанувавши який ви зможете дуже швидко заспокоюватися під час нападу страху. Ідеально практикувати їх щодня, щоб швидко застосовувати при найменших проявах фобії.
Люди, що страждають на будь-яку фобію, сильно тривожаться, погано сплять та зосереджуються, а головне – почуваються відчуженими, адже оточення сприймає їх як диваків. Не варто чекати, поки легкі прояви ірраціонального страху збільшаться, і фобія вийде з-під вашого контролю. Оберіть психолога у нашому центрі пошуку психологів і психотерапевтів або пройдіть безкоштовний тест для визначення потрібного спеціаліста. Наш фахівець розбереться у причинах розладу, підбере максимально ефективну методику лікування фобії, і ви швидко відчуєте себе вільним від страхів!
334 переглядів
