Травма прив'язаності - психічне відхилення, що виникло через відсутність в дитинстві емоційного контакту з дорослими. В психіатрії її позначають як РРП (реактивний розлад прихильності). Іноді термін застосовують до нестійких і недостатньо близьких стосунків із батьками. Цю ситуацію доречніше назвати "ненадійною прив'язаністю". Вона зустрічається доволі широко, але РРП виявляються у значно меншої кількості людей.
Прив'язаність до батьків або вихователя є важливою частиною емоційного розвитку дитини. Насправді, відсутність любові та сильної прив'язаності до батьків може призвести до психічних та емоційних проблем у подальшому житті.
Здорові дорослі стосунки з друзями, подружжям і навіть колегами можуть бути складними для людини, яка не мала стабільності позитивного досвіду прив'язаності в дитинстві. Особливо це стосується ситуацій, пов'язаних з травмою прив'язаності. Травма прив'язаності важлива, тому що вона впливає на те, як ми ставимося до себе, інших і навколишнього світу. Стиль реагування людини, яка відчуває безпеку і довіру, часто дуже відрізняється від стилю реагування людей, які пережили порушення довіри, покинутість або зневагу в ранньому дитинстві або в будь-який інший період життя.
Травма прив'язаності може мати різні причини. Але існують також ресурси, які можуть допомогти усунути ці причини і надати підтримку жертвам травми прив'язаності. Ми розглянемо, що може призвести до травми прив'язаності, її наслідки та способи отримання допомоги для подолання її наслідків.
Що таке травма прив'язаності і що її викликає?
Роль прив'язаності на ранніх етапах життя дитини є ключовим будівельним матеріалом для здоров'я та благополуччя. Зв'язок прив'язаності, коли він достатньо безпечний, надійний і захищений, забезпечує базову основу для розвитку безпечного почуття власної гідності, стабільної Я-концепції та відчуття ефективності в управлінні собою. Це також допомагає добре спілкуватися з іншими людьми і приймати правильні рішення щодо стосунків, досягати професійних цілей і загалом отримувати задоволення від життя, долаючи важкі часи.
Травма виникає тоді, коли переривається зв'язок між дитиною та її батьками. Травма може початися з болючого досвіду пологів. Вона також може бути спричинена тим, що батьки жорстоко поводяться з дитиною, не виявляють любові або нехтують нею. Хвороба, смерть та інші важкі втрати також можуть призвести до травми прив'язаності. Важливо розуміти, що таке травма прив'язаності, адже хоча вона може початися в роки формування, її наслідки тривають і в дорослому віці.
У дорослих втрата цінних стосунків може призвести до травми прив'язаності. Переживання розлучення, несподівана втрата брата чи сестри в автокатастрофі, відмова від довіреної особи, якій ви колись довіряли, або будь-яке насильство - все це може залишити вас з травмою прив'язаності. Втрата зв'язку, який ви мали, реальний чи уявний, руйнує ваше почуття довіри та безпеки.
Психічний та емоційний вплив травми прив'язаності
Жертви насильства чи нехтування часто борються з почуттям власної гідності. Травма від цього може викликати почуття провини, сорому та неадекватності. Це може змусити вас постійно сумніватися у власних емоціях, що робить вас невпевненими в тому, що ви відчуваєте і чому. Люди, які мають справу з емоційною травмою, часто “зводять стіни”, щоб приховати невпевненість. Ви можете бути надмірно обачливими або завжди підозрілими. Насправді, важко регулювати свої емоції та обробляти свої почуття. Травма також може призвести до депресії, тривоги та інших проблем з психічним здоров'ям. Ці реакції - лише деякі з наслідків боротьби з травмою прив'язаності. Коли у вас порушується цей важливий досвід прив'язаності, це впливає на те, як ви сприймаєте себе і навколишній світ.
Хочеш отримати індивідуальну консультацію психотерапевта?
Пройди тест, який допоможе підібрати спеціаліста саме під твою проблему записатись на консультацію
Пройти тест
Травма прив'язаності є наріжним каменем для розуміння розвитку, в тому числі розвитку дорослих. Травма має тенденцію формувати автобіографічний наратив, відчуття себе, моделі стосунків з іншими та способи осмислення реальності, які можуть мати довготривалі наслідки. Зокрема, травма прив'язаності може змінити те, як ми вступаємо у стосунки з дорослими, особисті та професійні. Ще одним довготривалим наслідком є відчуття власної негідності, коли ви вважаєте, що не заслуговуєте на любов і безпеку, бо не отримали їх. Також нерідко люди страждають від заниженої самооцінки.
Нерозв'язана травма прив'язаності безумовно відіграє роль у самооцінці. З одного боку, наша самооцінка базується на власній оцінці того, чого ми варті. Але якщо ми живемо за сценарієм, встановленим іншими, які знехтували, покинули, завдали шкоди або зловживали нами, ця травма вплине на нашу самооцінку і нашу ідентичність. Вплив травми прив'язаності є далекосяжним, але існують інструменти, які можуть допомогти.
Ресурси та отримання допомоги
Незважаючи на те, що існує безліч ресурсів, які можуть допомогти, робота з фахівцем з психічного здоров'я - це гарне місце для початку. Досвідчений психотерапевт, який спеціалізується на лікуванні травми, може бути дуже корисним, а також підібрати правильний тип терапії для вас. Традиційна розмовна терапія, діалектична поведінкова терапія та когнітивно-поведінкова терапія, орієнтована на травму, є науково обгрунтованими методами лікування, які рекомендують фахівці.
Існує багато інших доказових підходів до роботи з травмою, як форм терапії, так і терапевтичних заходів, які часто включають медитацію, практику співчуття, релаксацію та дихальні вправи, а також деякі форми відновлювальної роботи з тілом, які можуть бути ефективними. Коли ви маєте справу з такою делікатною темою, як травма, не існує універсального рішення. Важливо провести власне дослідження. Правильний терапевт і правильний метод - це те, що найкраще підійде саме вам, а вибрати терапевта вам допоможуть за посиланням.
Прив'язаність лежить в основі життя більшості людей у світі. Подібно до кисню, води та їжі, стосунки та спільнота є основою благополуччя... Самотність та ізоляція в середньому дуже шкідливі.
1082 переглядів
