Залежність – потреба людини постійно зловживати певними речовинами, якщо мова йде про наркотики, алкоголь або нікотин. А також схильність здійснювати певні дії – у випадку з азартними чи комп’ютерними іграми або інтернетом. Залежність може формуватися на різних рівнях – психологічному, емоційному, соціальному і нарешті, фізіологічному.

Залежність – це результат звикання до певних дій або речовин. Мозок фіксує певний стимул до дій, а після виконаної дії реагує викидом хімічних речовин, що формують систему винагороди. Саме ця, так звана петля звички, спонукає людину повторювати цикл знову і знову, щоб повторити приємний досвід. Те саме стається, коли ми, наприклад, займаємося спортом або їмо улюблену їжу. Але саме наркотичні речовини діють згубно на наш мозок, призводять до змін в роботи тих частин, що відповідальні за задоволення, мотивацію, стрес та інші відчуття. З часом наркотичні речовини стають пріоритетом понад усіма іншими аспектами життя, ця потреба починає переважати над іншими.

 

Міфи й правда про залежність

Основні чинники залежності:

  • Психологічна залежність формується під впливом емоційного стану, ейфорії, що виникає під час вживання або поведінки.

  • На соціальному рівні причиною може бути тиск оточення, певні соціальні норми або вплив реклами.

  • На фізіологічному етапі залежність не дозволяє організму нормально працювати без повторення дії, адже у роботі мозку та системах організму вже відбулися суттєві зміни.

Подальші проблеми психологічної залежності людини – це спотворене сприйняття реальності, погіршення когнітивних функцій, депресія, параноя, психоз, деградація особистості.

Найчастіше залежні у нашому суспільстві піддаються остракізму, не отримують підтримки й емпатії від близьких і друзів, адже люди послуговуються поширеними міфами про залежність. Сьогодні розвінчаємо основні з них.

Знайди свого професійного психотерапевта сьогодні!

Підібрати фахівця

Міф 1: Залежність не лікується, зрив – ознака того, що лікування не допомагає.

Вважається, що людина стає залежною «раз і назавжди», і тепер вона приречена все життя знаходитися у рабстві згубної звички або ж постійно застосовувати силу волі, щоб утриматися від наркотиків, алкоголю чи азартних ігор. Цей міф виникає тому, що випадки неуспішного лікування занадто яскраві, їм приділяють набагато більше уваги. А ось до тих, хто вилікувався від залежності, й досі ставляться з недовірою, очікуючи зриву в будь-який момент, особливо в стресовий період. Зрив і повернення до старої звички сприймається як вирок, що лікування неефективне і взагалі неможливе.

Правда

Залежність – це патологічний стан, але за допомогою відповідної психотерапевтичної та медичної підтримки, а також підтримки близьких, багато людей успішно долають зокрема й психологічну залежність і повертаються до здорового способу життя. Лікування може включати терапію, медикаментозну підтримку та підтримку від родини та друзів. Люди можуть змінюватися та розвиватися, навіть коли стикаються з залежністю, і можуть вести щасливе життя після відновлення.

Насправді зриви можуть виникати з різних причин, і вони не завжди означають даремність лікування. Залежність – дуже складний процес, і важливо розуміти, що рецидиви можуть бути частиною шляху до одужання. Важливо навчитися розуміти причини зривів, а також вносити корективи до програми лікування, щоб збільшити ймовірність успішного лікування. Зрив не означає, що лікування не працює, навпаки, це може бути частиною процесу самопізнання та вдосконалення стратегій подолання залежності.

Міф 2: Залежна людина не здатна самостійно прийняти рішення, примусова реабілітація ефективна

У суспільстві вважається, що одна з причин, чому виникає залежність – це слабка воля людини, тому примусити її пройти лікування – це така чарівна пігулка, яка дозволить швидко, ефективно і назавжди позбавитися залежності. Навіть попри те, що в Україні час від часу викривають подібні заклади, де людей утримують у неволі, погано годують, примушують працювати без оплати тощо. Доволі поширена практика, коли представники такого закладу насильно забирають людину з дому, й рідні погоджуються, адже вважають, що залежний сам не розуміє, що це для його ж блага.

Правда:

Примусове лікування доречно лише для недієздатної людини, яка не може нести за себе відповідальність, або у випадку, коли існує загроза життю залежного. В усіх інших випадках при правильному підході з боку близьких людину можливо переконати в необхідності лікування. Така терапія ефективніша, адже наркоман, алкоголік або лудоман матиме мотивацію до видужання. Потенціал до цього має кожна людина, але важливо врахувати її індивідуальні особливості та потреби.  

Примусовий підхід може викликати опір і викликати стрес, що часто призводить до тимчасових результатів, а також зривів і навіть смерті пацієнта. Ефективність реабілітації визначається врахуванням унікальних факторів кожного випадку, таких як мотивація, підтримка оточення та індивідуальний підхід до лікування.

Міф 3: Залежність виникає тільки від важких наркотиків

Існує чітке уявлення про «справжніх» залежних, як людей, що ведуть асоціальний спосіб життя, вводять важкі наркотики внутрішньовенно або тремтячими руками вже зранку відкорковують пляшку з алкоголем. А ті, хто, наприклад, іноді курять марихуану або випивають по вихідних, не належать до зони ризику.

Правда:

Залежність – це комплексний психофізіологічний стан, і вона може виникнути від різних речовин та поведінок. Психічні залежності можуть розвиватися від:

  • тютюну;

  • ліків; 

  • азартних ігор;

  • інтернету;

  • їжі, особливо солодощів.

Важливо розуміти, що фактори, які призводять до розвитку залежності, включають генетичні, соціальні та психологічні чинники. Люди різних вікових груп та соціальних шарів можуть стикатися з різними формами залежності, і лікування має бути індивідуалізованим для кожного конкретного випадку. Існує навіть залежність від людини – і вона також розвивається на хімічному рівні з причини виникнення ейфорії та потреби знову її відчути. 

Через біохімічні зміни в клітинах мозку будь-яка залежність може не піддаватися силі волі. Так як побороти залежність від людини, інтернету чи цукру так само важко, як і від інших чинників, краще взагалі не призводити до її виникнення.

На практиці, навіть так звані «легкі наркотики» природного походження, наприклад, канабіс або суміші для куріння, здатні викликати залежність з першого разу. Це зумовлено вироблянням толерантності до речовини, коли з кожним наступним разом ефект не такий сильний, яким був раніше. Безпечні наркотики – це міф, і саме вживання канабісу може стати стимулом для вживання інших наркотичних речовин.

Поширений також міф, що краще, наприклад, вживати наркотики, ніж пиячити, чи навпаки. Насправді немає сенсу порівнювати ці чинники, будь-яка залежність має руйнівний вплив на організм, психіку й особистість людини, викликає проблеми на роботі, а також значно впливає на рідних залежного.

Міф 4: Залежний повинен дійти до свого дна

Вважається, що залежна людина повинна досягти максимального рівня фізичної, психологічної або емоційної кризи у житті, щоб почати лікування. Певною мірою, цей міф з’явився під впливом фільмів або книжок, де головний герой «відштовхується від дна», нарешті все розуміє і відчуває величезне бажання позбавитися психологічної залежності й змінити своє життя на краще.

Правда

Очікувати, коли залежна людина досягне абсолютного дна, може бути небезпечною стратегією. Що потрібно людині, щоб вона усвідомила наявність проблеми? Потрапити до в’язниці? Програти всі гроші й опинитися в боргах? Прокинутися вранці з похміллям, зі зламаною рукою, в іншому місці й не пам’ятати, як сюди потрапив? Для того, щоб почати боротися із залежністю, не обов’язково чекати на якийсь критичний момент. Навпаки – важливо якомога раніше усвідомити проблему. Чим довше затягується залежність, тим більше змінюються процеси в організмі й мозку.

Лікування може бути ефективнішим, якщо розпочати на етапі, коли проблеми ще не досягли найкритичнішого рівня. Раннє втручання може допомогти у запобіганні подальшого заглиблення у залежність та виправленні проблем, які вже існують. Очікування абсолютного дна може призвести до втрати можливості вчасного лікування та покращення якості життя.

Міф 5: Залежність – не хвороба

Часто вважається, що залежність – звичайний прояв слабкості. Суспільство схильне дивитися на таких людей зверхньо, відноситися до них упереджено, мовляв, залежний просто не хоче кидати свою згубну звичку і йому просто треба «взяти себе в руки».

Правда

Залежність – дуже складна психофізіологічна проблема. Наукові дослідження підтверджують, що залежність має глибокі корені в мозку і пов'язана з різними факторами, такими як генетика, навколишнє середовище та психологічні аспекти. Не можна класифікувати залежність як просту відсутність волі, не враховуючи складності цього явища. Лікування, особливо у складних випадках (наприклад, як позбутися залежності від людини), визначається врахуванням всіх аспектів залежності, включаючи фізичні, психологічні та соціальні.

З іншого боку залежні також підживлюють цей міф тим, що не відносяться серйозно до своєї проблеми, вважаючи, що можуть кинути згубну звичку, «як тільки захочуть». Вони розраховують на власну силу волі й впевнені, що здатні впоратися самостійно, вважають звернення до спеціаліста непотрібним і недоречнім. Найчастіше така людина каже собі: ну ще один раз, а потім точно кину. За цим разом приходить наступний, а потім наступний, і так доки не виникає залежність на фізичному рівні. Залежний майже завжди знаходить причину, чому йому обов’язково потрібен ще один раз. Але чим далі, тим сильніше змінюються пріоритети, бажання та поведінка людини. 

Такий підхід тільки віддаляє і затягує процес видужання. Якщо мова йде про наркотичну залежність, то це хронічна хвороба. В результаті маємо як фізичну, так і психологічну залежність, «перепрограмування» яких – складний процес, адже окрім медичного підходу, вимагає також психологічної допомоги та певної соціальної стратегії.

Усвідомлення руйнівного впливу згубних звичок не впливає на подальше рішення знов і знов вдаватися до поганих звичок. Залежність може формуватися кілька місяців або років, але періоди тверезості скорочуються, і ось одного разу людина вже не може відмовитися від речовини або алкоголю, бо просто не здатна себе контролювати.

Якщо ви усвідомлюєте свою залежність і розумієте, що потребуєте допомоги – це перший крок до одужання. З професійним терапевтом ваше повернення до повноцінного і здорового життя відбудеться швидше та ефективніше. Оберіть психолога на сайті нашого онлайн-центру пошуку психологічної допомоги AboutYou або пройдіть безкоштовний текст для визначення вашої проблеми. Спеціаліст допоможе пройти через кризові моменти, що чекають на людину в процесі одужання, адже застосовує нові та дієві методики лікування. Психолог також допоможе знайти мотивацію для боротьби із залежністю, а також уникнути зривів чи пройти їх з мінімальною шкодою.

 

221 переглядів