Після закінчення війни статус ветерана матимуть близько 3 мільйонів українців, 30% з яких — жінки. Таку цифру спрогнозували в Міністерстві у справах ветеранів. Усі ці люди потребуватимуть пристосування до цивільного життя, й одним з важливих аспектів стане їхнє працевлаштування.

За даними ГО «Центр зайнятості вільних людей», понад 40% військових не можуть або не хочуть повертатися на попередню роботу після демобілізації. А значить рано чи пізно в кожній українській компанії повстане питання працевлаштування ветерана. Це може стати вигідним кроком для бізнесу та позитивно позначитися на внутрішній культурі й досягненні корпоративних цілей. Проте важливо підготуватися до цього процесу, щоб забезпечити ветеранам максимальну підтримку на всіх етапах інтеграції в новий робочий колектив. 

Читайте також: Як керувати емоціями: від усвідомлення почуттів до практичних порад

Як підготуватися до працевлаштування ветерана: погляд психологів

Чому український бізнес з острахом ставиться до співпраці з ветеранами. Та чи виправдані ці побоювання

65% українських компаній не мають досвіду співпраці з ветеранами. Про це свідчать результати дослідження, що у червні-липні 2023 року провів Український ветеранський фонд разом з Work.ua та Lobby X. 

Серед основних ризиків працевлаштування демобілізованих учасників бойових дій називають:

    • їхній психоемоційний стан;

    • особливі вимоги до робочого місця через фізичні вади (інвалідність);

    • алкогольна чи наркозалежність;

    • конфліктність;

    • нерелевантний досвід.

Іноді трапляються випадки, які зовсім не красять ані HR фахівців, ані керівників деяких компаній. Наприклад, запитання на співбесіді «А чи доводилось вам вбивати?», або упередження, що всі ветерани агресивні та мають ментальні розлади. Хоча статистика свідчить, що лише 10-20% військових мають посттравматичний стресовий розлад. 

До того ж роботодавці побоюються, що більшість ветеранів втратить кваліфікацію і потребуватиме додаткового навчання. І не всі поки готові витрачати на це час та ресурси компанії.

Проте насправді не так все погано. Колишні військові завдяки своєму унікальному досвіду мають навички, які стануть в пригоді в будь-якому бізнесі:

    • стресостійкість;

    • вміння швидко оцінювати ситуацію та зважено діяти;

    • звичка працювати у ненормованому режимі;

    • самоорганізованість та дисципліна;

    • уважність;

    • відповідальність;

    • виражена громадянська позиція;

    • лідерські якості;

    • відданість та надійність;

    • гарна орієнтація на місцевості;

    • знання тактичної медицини;

    • навички роботи з технікою та новими технологіями.

В Сполучених Штатах зовсім інша ситуація: тут компанії навпаки зацікавлені у працевлаштуванні колишніх військових. Наприклад, в компанії Amazon є для цього окремий департамент. А в JP Morgan діє програма менторської підтримки для ветеранів. Вони мають можливість спробувати свої сили в різних підрозділах, щоб визначитися з ідеальним місцем для свого розвитку. З 2011 року в компанії вже працевлаштували 10 000 ветеранів, які пройшли навчання та отримали нову кваліфікацію.

Ці практики повинні наслідувати й українські компанії. Тим паче, що наразі спостерігається неабиякий дефіцит кадрів на ринку праці. Тому вже зараз роботодавцям варто підготуватися до появи ветеранів в їхніх колективах. Про те, як це зробити правильно, щоб не зашкодити жодній зі сторін, діляться психологи центру About You, які мають практичний досвід корпоративної допомоги.

Десять найпопулярніших запитань щодо працевлаштування ветеранів. Відповідають психологи

1. Чому деякі учасники бойових дій при подачі резюме приховують свій статус?

Учасників бойових дій в нашому суспільстві іноді приховують свій досвід, бо змушені боротися зі стереотипами про те, що всі ветерани мають проблеми з психікою, запальний та неврівноважений характер, не завжди підпорядковуються правилам та з ними складно взаємодіяти. Дійсно, деякі з демобілізованих не змогли повноцінно адаптуватися до цивільного життя через відсутність належної психологічної допомоги. Але таких лише десята частина

2. Як HR фахівцю краще поводити себе на співбесіді? Чи варто ставити питання про військовий досвід? Про що взагалі можна запитувати?

Співбесіда повинна мати суто діловий характер. Питати можна про все, що стосується навичок, потрібних для виконання трудових обов’язків. Якщо військовий досвід важливий, то ставити такі питання доречно. Але не можна торкатися особистих питань глибше, ніж цього потребують вимоги роботодавця. Навіть, коли військовий сам охоче розповідає про свій бойовий досвід, не треба занурюватись в тему, якщо це не стосується виконання виробничих завдань. 

3. Чи потрібно проявляти до ветерана особливе ставлення під час співбесіди та в роботі?

До ветерана потрібно ставитися з вдячністю та повагою саме за його бойові заслуги. Це ніколи не буде зайвим. Але не треба ідеалізувати та знімати з нього, як з робітника, відповідальність за виконання посадових та службових обов’язків. Рівноправне ставлення як до звичайного члену колективу допоможе скоріше адаптуватися та мотивуватиме його вчитися та набувати досвіду на новій посаді. Хоча в деяких спірних моментах та конфліктах статус ветерана може бути пом’якшувальною обставиною. 

4. Як відмовити ветерану, якщо він не відповідає посаді, щоб це не сприймалося за дискримінацію?

Поясніть так, як воно є, без виходу за межі ділового спілкування, без образ та неповаги. Краще зробити це особисто, за допомогою телефонного дзвінка або зустрічі. Висловіть вдячність за його інтерес до компанії та зазначте, що ви цінуєте його досвід та навички. Поясніть, що рішення було прийняте на основі конкретних критеріїв та потреб компанії, і це не пов'язано з ветеранським статусом. Розкажіть про те, чому його кандидатура не відповідає вимогам посади. Важливо надати об'єктивний та конкретний фідбек, щоб ветеран міг краще розуміти, як можна покращити свої шанси на працевлаштування в майбутньому.

5. Як підготувати колектив до появи людини з воєнним досвідом?

Підготувати колектив треба обов’язково! Пояснить колегам, чому це важливо і як це може збагатити робочу команду. Підкресліть позитивні аспекти приходу ветерана, такі як його стресостійкість, дисципліна та лідерські якості. Сприяйте відкритому діалогу в команді: заохочуйте співробітників ділитися своїми думками та питаннями щодо цієї ситуації. Важливо створити атмосферу, в якій кожен може вільно висловлювати свої думки та занепокоєння.

Крім того, бажано, щоб підготовчу бесіду провів і психолог. Тому що в нашому суспільстві багато людей не розуміють різниці між військовими та цивільними. Колектив повинен розуміти, що окремі теми не бажано підіймати з появою нового співробітниками. Наприклад, категорично не можна вести провокативні розмови, висловлювати протилежну політичну позицію, дискутувати на теми доречності війни, критикувати військових та ін. В будь-якому випадку колеги повинні розуміти відповідальність за свої слова та дії, працюючи поруч з колишнім військовим.

6. З якими викликами стикається колектив з появою людини, що воювала? Чи впливає це на робочу атмосферу?

Це суто індивідуально. Більшість військових досить швидко та успішно адаптуються в колективах та знаходять спільну мову з іншими членами команди.

Працевлаштування ветерана зазвичай має значний вплив на корпоративну культуру, сприяючи різноманітності та інклюзивності, збільшує толерантність до різних точок зору та стимулює покращення взаєморозуміння серед співробітників. 

Читайте також: Як покращити продуктивність колективу: десять стратегій мотивації ваших співробітників

7. З якими труднощами може зіткнутися ветеран з початком роботи? 

Якщо ветеран працює за спеціальністю або відповідає критеріям роботодавця, то труднощі малоймовірні. При умові, що військовий не потребує на той момент медичної та психологічної допомоги. Якщо мова йде про нову професію, то новачок потребуватиме допомоги та підтримки, як і будь-яка інша людина. 

Перехід з військового середовища до цивільної роботи також може стати культурним шоком. Ветеранам іноді складно зрозуміти корпоративну культуру, комунікаційні стилі та норми поведінки.

8. Як роботодавець, HR фахівець та колеги можуть допомогти такій людині адаптуватися?

Тільки через прийняття та повагу. Важливо навчитися орієнтуватися у спілкуванні з такою людиною саме на неї. Якщо хоче розмовляти на якусь тему — підтримати, якщо не хоче — зупинитися, не ставити незручних та провокативних запитань, не заглиблюватися в особисте. Не давити на нього, дати час роздивитися, відчути себе у колі безпеки та довіри. 

Подумайте про створення програми менторства для ветерана. Досвідчений колега може надавати підтримку, відповідати на запитання та допомогти в адаптації нового працівника. Це сприяє швидшій інтеграції та зменшує відчуття ізоляції.

9. Яка роль психолога в адаптації ветерана? 

Роль психолога в цьому процесі провідна, починаючи від оцінки дійсної ситуації та закінчуючи прогнозуванням віддалених наслідків. Слідкуйте за психологічним станом ветерана та його комунікацією з колегами, щоб не проґавити перші ознаки проблем. Проводьте індивідуальні розмови, аби переконатися, що він відчуває підтримку та знає, де шукати допомогу у разі необхідності. Забезпечте доступ до професійної психологічної підтримки, якщо це буде потрібно.

10. Дайте поради роботодавцям, які хочуть працевлаштувати людину з бойовим досвідом.

    • Оцінюйте в першу чергу професійні навички та ділові якості кандидата відповідно до посади.

    • Ознайомтесь з особливостями військових та правилами спілкування з ними.

    • Підготуйте колектив до взаємодії з новим членом команди.

    • Забезпечте можливість для спеціальної підготовки та навчання ветерана, які допоможуть йому легше адаптуватися до нової ролі. 

    • Зробіть акцент на створенні інклюзивної робочої атмосфери, де кожен співробітник, включаючи ветерана, відчуває себе щиро прийнятим.

    • Забезпечте ветерану рівні умови в роботі та можливість розвиватися з іншими співробітниками.

    • Зберігайте конфіденційність щодо військового досвіду співробітника, якщо він цього бажає. Пам’ятайте, що деякі аспекти ветеранського досвіду можуть бути чутливими.

    • Налагодьте постійну взаємодію з психологом для оцінки та моніторингу атмосфери в колективі, взаємовідносин між членами команди та психологічного стану робітників.

Замість висновків

Працевлаштування ветеранів не варто сприймати як благодійність. Навпаки, це дасть цінний ресурс для компанії завдяки їхньому унікальному досвіду та специфічній підготовці. У людей з бойовим досвідом дійсно є чого навчитись та перейняти кращі практики. 

Це допоможе й самому ветерану, який відчуватиме свою потрібність та здатність забезпечити родину, а не стати тягарем для суспільства та рідних. До того ж робота — це ефективний психотерапевтичний інструмент. І наша з вами задача — не множити упередження, а сприяти підтримці економіки та ментального здоров’я нації. 

Читайте також: Чи потрібен психолог, якщо мене нічого не турбує?

 

Психологія
250 переглядів